4nepbq6ttuem3wfo4n67bcgtowopbxqosdea8wf44nhy.png

alm-nauki@ukr.net

НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ

ГОЛОВНА

АРХІВ НОМЕРІВ

УМОВИ ПУБЛІКАЦІЇ

РЕЦЕНЗУВАННЯ

КОНТАКТИ

 

 

№ 8 (17) серпень 2018 р.

 

 

 

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

 

 Бурик З.М.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ : ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

У статті систематизовано всі наявні підходи українських та іноземних науковців до трактування сутності поняття “сталий розвиток”. Виявлено, що домінують декілька ключових підходів до трактування сутності “сталого розвитку”: регулятивно-дерегулятивний; інноваційний (динамічний); націлений на економічне зростання на основі балансу інтересів; сконцентрований на соціальній (суспільній) складовій; зосереджений на екологічній та енергетичній безпеці; територіально-регіональний; організаційно-суб’єктний підхід. Відповідно, “сталий розвиток” визначений як, перманентний процес змін, що піддається впливу та регулюванню і полягає у збалансування соціальних, екологічних і економічних складових та формуванні соціо-еколого-економічних систем задля забезпечення економічного зростання та підвищення якості життя людей, зменшення (соціальної, гендерної, територіальної) нерівностей, досягнення оптимального використання природних ресурсів;  вирішення кліматичних та екологічних проблем. Наведено перелік об’єктів та суб’єктів державного регулювання сталого розвитку. Розкрито основні стратегічні завдання державного регулювання сталого розвитку України.

Ключові слова: сталий розвиток, державне регулювання, мета сталого розвитку, суб’єкти державного регулювання сталого розвитку, об’єкти державного регулювання сталого розвитку, стратегічні орієнтири державного регулювання, методологія державного регулювання сталого розвитку.

 

 

ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ

 

 Камінський О.Є.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ

Хмарні обчислення на теперішній час є основним трендом у галузі ІКТ. При побудові та використанні хмарних сервісів виникає необхідність прийняття значної кількості технічних і управлінських рішень. Особливістю хмарних сервісів є їх слабка структурованість в порівнянні з традиційними інформаційними системами, а також свобода користувачів і розробників в плані кількісного і якісного розвитку системи. Сучасні хмарні сервіси представляють складні динамічні інформаційні системи, які включають велику кількість різних компонентів. У статті досліджуються теоретико-методологічні підходи до визначення суті та особливостей планування та проектування хмарних сервісів, та описується їх формалізована модель. Розглянуті методи та моделі можуть використовуватися в різних областях економіки та управління для побудови та експлуатації хмарних сервісів.

Ключові слова: хмарні обчислення, модель, хмарні сервіси, компоненти хмарних обчислень, інформаційні технології, бізнес-процеси.

 

 Кубатко В.В.

ТІНЬОВИЙ СЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК ФАКТОР, ЩО СТРИМУЄ ЇЇ РОЗВИТОК

У статті розглянуто фактори та ключові детермінанти тінізації національних економічних систем, виділено та систематизовано головні причини функціонування тіньового сектору економіки. Визначено цілі діяльності суб’єктів тіньового сектору національної економіки та форми прояву тіньових доходів у сучасній Україні.

Ключові слова: національна економіка, тіньовий сектор економіки, легальна економіка, фіскальна політика, детінізація економіки.

 

 

ІСТОРІЧНІ НАУКИ

 

 Кольнобрицька І.О.

КАТАЛОНЦІ: НАЦІЯ ЧИ ЕТНОС

В даній роботі аналізується історичне походження корінного населення історичного регіону Іспанії Каталонія. Дане питання важливе в контексті загального історичного розвитку Піренейського півострову та каталонського сепаратизму. Аналізується походження каталонців від часів верхнього палеоліту до середньовіччя. Для підкріплення точки зору автора використовуються дані генетики. Аналізується поняття «історична нація», що є одним з ключових критеріїв для самовизначення корінних народів Іспанії. Критерій «історична нація» аналізується з класичними ознаками етносу. Розглядаються питання самовизначення каталонців як нації або етносу в ХХ-XXI  ст., що є одним із визначальних факторів виникнення каталонського сепаратизму провінції Каталонія в Іспанії. Аналізуються Конституція Іспанії 1931 р. та статут Каталонії для того, щоб зрозуміти правову основу вимог Каталонії щодо особливого ставлення до регіону з боку корони. В роботі також розглянуто питання походження та історичної долі каталанської мови та формування країн каталанської мови.

Ключові слова: Піренейський півострів, Іспанія,  Каталонія, каталонці історична нація, етнос, Конституція,  каталанська мова.

 

 

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

 

 Галета Я.В.

КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ

В статті розглядається зміст феномену "соціальна зрілість" у філософії, соціології, психології, педагогіці. Вітчизняні психологічні теорії розглядають феномен "соціальна зрілість" з точки зору значущості для суспільства. У західних психологічних теоріях поняття "соціальна зрілість" розглядається як результат індивідуального самовизначення. Педагогічні дослідження розглядають феномен "соціальная зрілість" як комплекс соціальних якостей особи; інтегровану властивість особи, що проявляється в сформованості соціальних установок, спрямованих на свідому реалізацію громадських норм і цінностей.

Ключові слова: соціальна зрілість, суб'єкт, особа, розвиток людини, фактор.

 

 Гончарук В.А.

ГЕНЕЗИС ІДЕЇ ФОРМУВАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ

У наш час надзвичайно актуально постає питання збереження кожним представником української нації своєї етнокультурної ідентичності та усвідомлення більшої значущості власних етнонаціональних цінностей серед світових. У культурологічній компетентності вчителя-філолога ми виокремлюємо таку складову, як етнокультурна компетентність, що буде вказувати на його здатність усвідомлювати себе як носія певної етнокультури. Етнокультура концентрує різноманітний спектр прояву етнічних ознак, інтегрує, зберігає, відтворює і, певним чином, трансформує набутки різних сфер діяльності конкретного народу. Процес формування етнокультурної компетентності не завершується із закінченням школи, а відбувається упродовж усього життя людини. Заклад вищої освіти має спрямовувати свою навчально-виховну роботу на формування такої компетентності майбутнього вчителя-філолога, від якого буде залежати рівень сформованості її в учнів, а від них – і наступних поколінь українців.

Ключові слова: культурологічна компетентність, загальнокультурна компетентність, етнокультурна компетентність, етнокультура, процес формування етнокультурної компетентності, майбутні вчителі-філологи.

 

 Гончарук В.В.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Сучасний стан екології як науки характеризується значним розширенням її предмету в результаті інтеграції науково-екологічного знання, зв’язку екології з іншими природничими та гуманітарними науками. У зарубіжних країнах створюються передумови для перетворення гуманістичної моделі освіти на еко-гуманістичну, роблячи її масовим педагогічним досягненням. Екологічна освіта – це сукупність таких взаємопов’язаних компонентів: екологічні знання – екологічне мислення – екологічний світогляд – екологічна етика – екологічна культура. Кожному компоненту відповідає певний рівень екологічної зрілості: інформативно-підготовчий, базово-світоглядний, вищий, профільно-фаховий (світоглядно-зрілий). Проведено аналіз науково-педагогічних літературних джерел із зазначених понять. Висвітлено педагогічні умови проведення природоохоронної роботи та використання засобів природоохоронної діяльності у процесі формування екологічної культури студентів педагогічних вищих навчальних закладів.

Ключові слова: екологічна культура, заклади вищої освіти, майбутні учителі природничих спеціальностей, природоохоронна робота, екологічна освіта, екологічна діяльність.

 

 Нагорна Н.О., Васюк С.О., Нагорний В.В., Донченко А.О.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У статті проаналізовано сучасні підходи до організації процесу самостійної роботи студентів у вищій школі з урахуванням сучасних вимог та умов навчання, а також методи її ефективної організації як невід’ємної складової в системі освітнього середовища. Дослідження цього процесу дозволило визначити основні дидактичні умови підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців. Вирішення означених проблем сприятиме активізації навчання студентів у вищих навчальних закладах. Самостійна робота студентів розглядається як одна з форм активної навчально-пізнавальної діяльності. Визначаються умови ефективної реалізації інформаційної підтримки процесу навчання студентів для проведення самостійної роботи, типи самостійної роботи студентів, особливості проведення самостійної роботи серед студентів.

Ключові слова: вища школа; самостійна робота студентів; активізація навчання; діяльність; знання, уміння й навички; контроль; наукові дослідження; продуктивність; професійна підготовка; система.

 

 

ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ

 

 Григорович М.В.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ

Стаття присвячена проблемі розвитку інформаційно-комунікативних технологій, зокрема, соціальних мереж як засобів впливу на суспільну думку. В ній розглянуто поняття соціальної мережі, історія його застосування; перелічено найпопулярніші соціальні мережі; визначено основні переваги соціальних мереж: можливість таргетингу, інтерактивність, дискурсивність, рівний доступ до інформації для усіх користувачів, можливість досліджувати та вивчати суспільну думку, можливість впливати на суспільну думку,  можливість використання спеціальних додатків до соціальних мереж, можливість анонімності,  відсутність цензора, оперативність.

В статті проаналізовані механізми впливу на суспільну думку через соціальні мережі: "спіраль мовчання", стадний інстинкт у соціальних мережах, довіра всьому опублікованому в мережі, присутність "лідерів думок", прагнення самореалізації чи заміни реальності.

Ключові слова: соціальна мережа, суспільна думка, "нікнейм", "аватар", контент, "спіраль мовчання", таргетинг.

 

 

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ

 

 Свистунова Ю.О.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТИПУ ҐРУНТУ

Суглинисті ґрунти за своїми фізіологічними властивостями кращі ніж супіщані. Супіщані ґрунти бідні на елементи мінерального живлення, швидко прогріваються, з них швидко випаровується волога.

Ключові слова: ґрунт, родючість, механічний склад, квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris).

 

 

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ

 

 Кривопалий Д.В.

КОМУНІКАЦІЇ В ТУРИЗМІ В УМОВАХ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

У статті розглянуто проблему впливу техногенних та природніх кризових ситуацій останніх кількох десятиліть на туристичну сферу. Проаналізовано результати ряду іноземних досліджень з порушеної проблематики. Виділено й описано характерні особливості окремих кризових ситуацій. Зроблено спробу розкрити основні причини недоліків в існуючих планах управління в кризових ситуаціях.

Окрему увагу приділено особливостям формування та діяльності груп з управління в кризових ситуаціях. Автором наведено приклади комунікації в умовах проблемних і особливих криз. Визначено послідовність основних кроків в умовах вирішення кризової ситуації.

Також в роботі розглянуто найбільш поширені помилки комунікації в умовах кризи, такі як: поспішна оцінка, надмірне реагування, бездіяльність, спотворення фактів, недостатній прояв співчуття, звинувачення інших, відсутність взаємодії, гра в фаворитів зі ЗМІ, надмірне або недостатнє спілкування.

Ключові слова: врегулювання конфліктів, зв’язки з громадськістю, кризові комунікації, туризм, туристична індустрія.

 

 

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ І СПОРТ

 

 Кривицкая Н.А.

МЕТОДИКА ПРИМЕНЕНИЕ МАССАЖНОГО УСТРОЙСТВА ДЛЯ СТОПЫ В ТРЕНИРОВОЧНОМ ЗАНЯТИИ МЕТАТЕЛЕЙ МОЛОТА

В спорте высоких достижений в настоящее время все более осознается тот факт, что традиционные и используемые на практике средства восстановления спортсменов не полностью отвечают современным требованиям большого спорта и должны быть дополнены новыми, более эффективными. Исходя из этого, практически во всех странах идет интенсивный поиск новых идей и подходов к организации спортивной работы. В ходе исследовании обращено внимание на проблему восстановления физических возможностей организма спортсмена, а именно на двигательную активность стопы и голени, повышения спортивной работоспособности и поиск новых средств восстановления, научное обоснование эффективности их и внедрение в учебно-тренировочный процесс. В статье описывается методика применения массажных устройств для стопы в тренировочном процессе высококвалифицированных метателей молота. Представлено обоснование выбора массажного устройство для стопы спортсмена. Отражена особенность разработанной методики относительно специфики метания молота и с учётам мнения специалистов в данном виде спорта.

Ключевые слова: спортсмен, метание молота, учебно-тренировочное занятие, восстановление, массажное устройство.

 

 

ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ

 

 Adiba Botirova

RELATIONS OF LOGICAL AND LINGUISTIC CATEGORIES IN PARTS OF SPEECH

Relations of logical and linguistic categories in parts of speech, notion of categorical meaning, general and specific linguistic categories and logical categories are discussed in this article. Comparative-typological study of nominative and expressive categories is given. Specific categories for each layer of a language are proven. Except the comprehensively studied morphological category, other categories are greatly paid attention. Some opinions about the nature of categories that originated on the basis of substance and accidentia are taken into consideration. And a little information is given about the importance of the categories of quality and quantity. 

Key words: category of parts of speech, logical and linguistic categories, category of possessiveness, category of parts of a sentence, category of predicate, category of quantity, category of quality, nominative category, substance accidentia.

 

 Шохжахон Каримов

О ПЕРЕХОДЕ НАРИЦАТЕЛЬНЫХ ИМЕН В РАЗРЯД АНТРОПОНИМОВ И ТОПОНИМОВ

Ономастическая лексика была и остается постоянным объектом пристального внимания исследователей. Потому что ономастический материал обладает огромным культуроведческим потенциалом. Антропонимика, топонимика, зоонимика, космонимика, ктематонимика и др. входят в состав ономастики как ее разделы. Ономастика как лингвистическая наука занимается изучением сущности имен, их функциональной специфики, возникновения, развития, их связи со всеми уровнями языка, теоретическим и практическим значением самой ономастической науки. Следовательно, имена собственные используются в языке для обозначения важного фрагмента картины мира, широкого и разнообразного круга предметов, явлений.

Топонимическая и антропонимическая лексика языка образуется из нарицательных имен в ходе развития языка согласно его внутренным законам, а также при влиянии экстралингвистических факторов. Образования многочисленных топонимов и антропонимов в тюркских языках произошли именно таким путем.

Ключевые слова и фразы: ономастика, имя собственное, имя нарицательное, топонимы, антропонимы, лексика, лингвопрагматика, лингвокультурология, тюркские языки, узбекский язык.

 

 Мартиросян А.О.

МІМІКА ТА ЖЕСТИ ЯК НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ

У статті розкрито сутність поняття «невербальні засоби комунікації», розглянуто невербальні засоби комунікації (НЗК) та їхня роль в процесі спілкування. Підкреслено значення цих засобів для увиразнення й емоційності мовлення, зазначено, що для більш ефективного спілкування необхідне використання як вербальних, так і невербальних засобів комунікації (ЗК).  Особлива увага надається аналізу існуючих класифікацій НЗК. Розкрито сутність понять «фонація», «кінесика», «міміка та жести». Простежується вживання невербальних засобів комунікації в англомовному художньому дискурсі, особлива увага приділяється вживанню мімічних та жестових засобів спілкування. Наголошено на можливості використання міміки та жестів без супроводу вербальних ЗК, проаналізовано ефективність такого спілкування на матеріалі роману Маделін Вікхем «Наречена».

Ключові слова: комунікація, комунікативний процес, невербальні засоби комунікації, фонація, кінесика, міміка, жести.

 

 Мироненко О.Ю.

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ХОРОБРІСТЬ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

У статті розглянуто місце культурних концептів у сучасному мовознавстві та уточнено поняття терміну концепту як багатовимірного ментального утворення із урахуванням досвіду вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Також встановлено взаємозалежність менталітету носіїв мови та формуванням ії лексичного складу та історичним розвитком значень. Здійснено спробу визначити структуру культурного концепту ХОРОБРІСТЬ шляхом аналізу лексикографічних засобів його вербалізації із урахуванням конвенційних смислів та етимологічного аспекту із залученням сучасних автентичних лексикографічних джерел. Розглянуто походження та історичний розвиток лексеми braveness, яка є ім’ям досліджуваного концепту а також відтінки значень лексем, що належать до її синонімічного ряду, що дозволяє встановити наявність певних концептуальних шарів у складі концепту ХОРОБРІСТЬ. Окреслено перспективи подальшого дослідження зазначеного концепту.

Ключові слова: культурний концепт, лексикографічні засоби, конвенційні смисли, вербалізація, етимологія.

 

 

ЮРИДИЧНІ НАУКИ

 

 Кулько А.В.

СИСТЕМИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ НА МІЖНАРОДНИХ РІКАХ АЗІЇ НА ПРИКЛАДІ АМУРУ ТА КОСІ

Автор досліджує міжнародно-правові механізми забезпечення співробітництва держав басейнів річок Амур і Косі. Розкрито зміст міжнародних договорів, розглянуто практику їхнього застосування, проаналізовано досвід функціонування відповідних інституційних механізмів.

У висновках авторів виділяє найважливіші проблеми міжнародно-правового характеру, з яким наразі зіштовхуються держави басейну. Зокрема, Амуру притаманні сильна залежність міжнародно-правового співробітництва від загального стану відносин між державами; нерівноправність відносин, внаслідок чого режим судноплавства періодично змінюється в інтересах однієї з держав; відсутність договірних механізмів, які би дозволили розв’язувати проблеми значного негативного впливу активної господарської діяльності та природних факторів на можливості річкових перевезень. Що стосується ріки Косі, то сучасний міжнародно-правовий режим судноплавства не забезпечує надання одній з прибережних держав (Непалу) виходу до моря, хоча це має бути основною метою міжнародного співробітництва.

Ключові слова: міжнародно-правове регулювання, судноплавство, міжнародна ріка, Амур, Косі.

 

 

© Альманах науки, 2018