4nepbq6ttuem3wfo4n67bcgtowopbxqosdea8wf44nhy.png

alm-nauki@ukr.net

НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ

ГОЛОВНА

АРХІВ НОМЕРІВ

УМОВИ ПУБЛІКАЦІЇ

РЕЦЕНЗУВАННЯ

КОНТАКТИ

 

 

№ 5 (серпень) 2017 р.

 

 

 

Біологічні науки

 

 Осип М.А., Осип Ю.Л.

Відтворення лісових ресурсів через природне поновлення деревних порід

Проведено дослідження процесу природного поновлення лісових порід, на прикладі сосни звичайної, під наметом лісу у свіжих та вологих суборах. Встановлено лісівничі методи його досягнення та можливості використання у лісовідновленні ДП «Млинівське лісове господарство». Досліджено вплив повноти материнського насадження на появу, ріст і розвиток природного поновлення.

Подано погляд на відтворення та поновлення лісових ресурсів. А також розглядаються шляхи підвищення ефективності природного поновлення деревних порід.

Ключові слова: сосна звичайна, природне поновлення, материнське насадження, лісостан , лісові формації.

 

Економічні науки

 

 Кальницька М.А.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Проаналізовано вирішення завдань соціальної сфери: забезпечення державних соціальних стандартів, регулювання ринку праці, пенсійне забезпечення, соціальне страхування, адресна соціальна підтримка тощо. Виявлено системні недоліки державного управління соціальним розвитком. Відзначено неефективне зростання соціальних витрат, проблеми формування соціальної інфраструктури, недосконалість підсистем соціокультурного розвитку, зниження якості життя громадян. Представлено можливі напрями системного удосконалення державної соціальної політики. На інституційному рівні запропоновано створювати як можливості для задоволення соціальних потреб громадян, так і стимули до формування людського капіталу. Зазначено, що системне подолання викликів у сфері соціального управління має стати першочерговим стратегічним напрямом соціально-економічного розвитку держави.

Ключові слова: соціальний розвиток, соціальне управління, соціальні гарантії, якість життя, структурні реформи, системний підхід.

 

 Свидрук І.І.

ПОСТІНДУСТРІАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК ЕТАП ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Досліджено процеси становлення та заміщення технологічних укладів. З’ясовано, що актуалізація потреб суспільно-економічного зростання зумовлює концентрацію технологічних досліджень та зниження виробничих витрат. Ключовим фактором постіндустріальної економіки визначено знання, отримані як результат розвитку науки та освіти. Доведено, що на етапі цивілізаційної трансформації креативна складова людського капіталу стає системоутворюючою категорією постіндустріального суспільства. Показано, що якісна трансформація та дискретність наукових знань як продукту, спрямування ментальних змін населення на безперервне підвищення здібностей та професіоналізму визначають результативність і є найефективнішим ресурсом конкурентоспроможної економіки. Проаналізовано структурне наповнення постіндустріальної економіки, що включає інноваційні розробки, освітні програми, високотехнологічне виробництво та інформаційні технології.

Ключові слова: технологічний уклад, економічне зростання, постіндустріальна економіка, знання, людський капітал, конкурентоспроможність.

 

 Шрам Т.В., Пінчук Т.А., Алієва М.О.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

У статті здійснено порівняльний аналіз обліку нематеріальних активів за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Ключові слова: бухгалтерський облік, нематеріальні активи, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

 

Історичні науки

 

 Циганенко Л.Ф.

МОЛДОВО-ВОЛОСЬКІ МОНЕТИ (1771-1774 рр.)

Розглядаються питання появи  молдово-волоських монет (так званих «військових грошей») на території князівств Молдовія і Валахія в другій половині XVIII ст. та місце в здійсненні цієї авантюри саксонського барона Петра  Гартенберг-Садогурського.  Наслідками грошової реформи, нав’язаної російським військовим командуванням в князівствах, стали «мідні бунти», фінансова криза, нестача продовольства. 

Ключові слова: молдово-волоські монети, Нейгарт, Садогурської монетний двір.

 

Медичні науки

 

 Голдобін О.П.

розлади Харчування при цукровому діабеті: епідеміологія та лікування

У даній статті ми дослідили характерні риси психічних проявів розлядів харчування при перебігу хвороби цукрового діабету та зробили висновки щодо комплексності діагностики та лікування даного захворювання.

Дієтотерапія продовжує залишатися основним методом лікування цукрового діабету. Так, вона обов'язкова для всіх без винятку хворих на ЦД і дозволяє домогтися його компенсації більш ніж в третині випадків. У таких випадках ми вважаємо максимально ефективний комплексний підхід, який об'єднує лікування психологічних проблем із втручаннями, спрямованими на поліпшення здорової поведінки та дотримання режиму лікування діабету.

Ключові слова: цукровий діабет 1 і 2 типу, епідеміологія цукрового діабету, психічні ускладнення цукрового діабету, розлади харчування, депресія, нефропатія, анорексія.

 

 Педагогічні науки

 

 Лавриненко К.О.

МЕТОД КОМУНІКАТИВНИХ ЗАВДАНЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ГОВОРІННІ УЧНІВ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

В статті розглядаються особливості використання методу комунікативних завдань на уроках німецької мови з метою розвитку комунікативної компетенції учнів в процесі вивчення іноземної мови. Представленні погляди на питання «мовної та мовленнєвої компетенції» вітчизняних та зарубіжних вчених та розглянуті сучасні підходи до розвитку мовленнєвої компетенції в процесі вивчення іноземної мови. Розглянуто актуальність розвитку іншомовної комунікативної компетенції. За результатами аналізу теоретичної бази методу комунікативних завдань було надано визначення даного поняття. Визначено, що метод комунікативних завдань – це технологія дидактичного підходу, основною метою якої є розвиток комунікативної компетенції в процесі вивчення іноземної мови та наближення навчального контексту до умов реального спілкування. На прикладі комунікативної ситуації  розглянуті критерії визначення подібного завдання. Було визначено різницю між поняттями «вправа» та «завдання».

Ключові слова: метод комунікативних завдань, технологія дидактичного підходу, мовна компетенція, комунікативна компетенція, німецька мова.

 

 Лебідь О.В.

Принципи системи формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури

Стаття присвячена визначенню та обґрунтуванню принципів системи формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури, а саме системності й систематичності, науковості, зв’язку з життям і практикою, свідомості й активності навчання, міцності знань, гуманізації, індивідуалізації навчання, контролю і корекції знань магістрантів, професійної спрямованості, орієнтації на майбутню професійно-стратегічну діяльність. Обґрунтовано сутність поняття «готовність майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління». Зазначено специфічні особливості згаданих принципів. Доведено, що лише за умови їх дотримання можна досягти позитивних результатів у формуванні готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління.

Ключові слова: принципи, стратегічне управління, готовність, керівник загальноосвітнього навчального закладу, магістратура.

 

 Юхимець О.І.

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ ЗА ДОПОМОГОЮ КЕЙС-МЕТОДУ

У статті охарактеризовано поняття кейс-методу у сучасній педагогічний науці, визначено переваги та основні умови використання кейс-методу у навчанні студентів вищих навчальних закладів, виокремлено протиріччя для складання ситуативних завдань для проведення кейсу для студентів галузі знань 08 – право, спеціальності 081 – право, досліджено особливості формування комунікативної компетентності майбутніх правознавців за допомогою кейс-методу, представлено окремі аспекти методики формування комунікативної компетентності майбутніх правознавців у тренінг-аудиторії «Зал судових засідань», наголошено на необхідності створення та обґрунтування конкретних кейсів для підвищення ефективності формування культури професійного спілкування студентів-правознавців.

Ключові слова: комунікативна компетентність, кейс-метод, професійна підготовка, майбутні правознавці, тренінг-аудиторія.

 

Технічні науки

 

 Воєводін Є.В.

ВИКОРИСТАННЯ САМООРГАНІЗАЦІЙНИХ КАРТ КОХОНЕНА ДЛЯ БАЛАНСУВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ РЕСУРСІВ В СИСТЕМАХ ОРКЕСТРУВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ КОНТЕЙНЕРІВ

У статті описується емпіричний метод балансування динамічної послідовності віртуальних контейнерів з використанням самоорганізаційних карт Кохонена. Аналіз існуючих методів показує, що процес розподілення ресурсів з використанням існуючих стратегій не завжди ефективний. Розглянутий метод поєднує в собі поведінку існуючих методів, а саме методу розподілення заповненням і методу розподілення поширенням, та використовує можливості карт Кохонена для побудови неявної моделі звʼязків між вимогами до віртуальних контейнерів та вузлами в кластері. По суті, створений метод дає змогу локалізувати схожі за вимогами контейнери в групи вузлів, які знаходяться не далеко один від одного.

Також в статті описується алгоритм реалізації стратегії і проводиться ряд експериментів, які показують, за яких умов створений метод є більш ефективним у порівнянні з існуючими методами.

Зроблені висновки можуть бути використанні для розробки нових, більш ефективних методів розподілення на базі штучних нейронних мереж, зокрема з використанням самоорганізаційних карт.

Ключові слова: розподілення, балансування, самоорганізаційні карти Кохонена, штучні нейронні мережі, віртуалізація, контейнер, система оркестрування.

 

Філософські науки

 

 Лобачев Д.В.

ПРИСУТСТВИЕ И АУТИЗМ

В статье рассматривается проблема аутизма с точки зрения психоанализа Ж.Лакана, а также экзистенциальной мысли М.Хайдеггера. В тексте дана попытка не только объединить эти два интеллектуальные направления, однако и показать возможность взаимодополнения положений психоанализа философией. Аутизм показывается на абстрактной медицинской проблемой, но как способ «быть», делает попытка его интерпретации и толкования в свете вышеуказанных теорий. Статья акцентирует внимание на экзистенциальном понимании аутического субъекта, а не на терапевтических средствах при работе с аутической патологией. Анализируются некоторые положения французских психоаналитиковЖ.Лакана и Ф.Дольто.

Ключевые слова: аутизм, психоанализ, философия, Лакан, Хайдеггер

 

Юридичні науки

 

 Олейнік В.П.

Соціально-правова обумовленість кримінально-правової заборони діяння, передбаченого статтею 243 Кримінального кодексу України

У статті досліджуються чинники соціально-правової обумовленості злочину, передбаченого статтею 243 Кримінального кодексу України. Автор детально досліджує існуючі погляди на соціально-правову обумовленість злочину. Критично оцінюючи їх, указує на відмінність соціальної-обумовленості злочину, передбаченого статтею 243 Кримінального кодексу України, від підстав криміналізації та декриміналізації суспільно небезпечних діянь. На підставі викладеного автор робить висновок, що чинниками соціально-правової обумовленості кримінальної відповідальності за статтею 243 Кримінального кодексу України є: соціально-кримінологічний чинник; нормативний чинник; етичний чинник; культурно-історичний чинник; міжнародно-правовий чинник.

Ключові слова: соціально-правова обумовленість, кримінально-правова заборона, критерії, чинники.

 

 Мороз В.Г.

Значення місця вчинення злочину як ознаки об’єктивної сторони

У статті автором пропонуються висновки, які мають теоретичне та практичне значення стосовно місця вчинення злочину і його значення з позиції загальної теорії складу злочину. Крім того, автор зазначає, що з’ясування кримінально-правового значення місця вчинення злочину вимагає засвоєння того, що поділ ознак складу злочину на конструктивні (обов’язкові) і факультативні проводиться стосовно до загального поняття складу злочину. Натомість по відношенню до конкретного складу злочину конструктивність і факультативність одних і тих же ознак — поняття, які один одного взаємовиключають. Іншими словами, місце вчинення злочину стосовно конкретного складу злочину може бути або конструктивною або факультативною ознакою.

Ключові слова: місце вчинення злочину, ознака об’єктивної сторони злочину, значення місця вчинення злочину, генерація злочинного наміру.

 

 Харь І.О.

СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

У статті з’ясовуються загальнотеоретичні положення, що стосуються суб’єкта злочинів. Автором досліджуються суб’єкти злочинів проти громадського порядку та моральності, передбачені статтями 293-304 Кримінального кодексу України, пропонуються визначення цих суб’єктів злочинів. Проведене дослідження дає змогу авторові дати своє, авторське визначення суб’єктів злочинів проти громадського порядку та моральності,  передбачені статтями 293-304 Кримінального кодексу України, та зробити висновки щодо суперечливості суджень стосовно суб’єкта цих злочинів, деяких з поглядів на спеціальний суб’єкт та його ознаки тощо.

Ключові слова: суб’єкт злочину, громадський порядок, моральність, спеціальний суб’єкт, фізична особа, службова особа.

 

 

© Альманах науки, 2018